CHORNOBYL BELLS OF THE KIEVO-SVIATOSHINSKY REGIONПовідомлення RSS Коментарі RSS


п1хр1

Почаїв… Назва цього маленького волинського містечка відома далеко за межами України. Особливо дороге воно християнському серцю. Власне тут знаходиться Свято-Успенська Почаївська лавра, її башні переливаються золотом на тлі голубого неба, за декілька кілометрів вказуючи прочанам дорогу.
Цікава й багата історія цього святого місця, її початок за традицією відносять до XIII століття, коли після навали Батия на Київ печерські ченці потягнулись на Волинь, де густі ліси й міцні стіни Кременецького замку обіцяли захист від ворога. Облюбувавши собі сухі піщані печери на схилі гори, ченці поселились тут, назвавши місце Почаєвом в пам’ять про річку Почайну, на якій князь Володимир в 988 році почав хрещення Русі.
Ченці спустошеної київської святині принесли із собою суворий аскетичний дух, уклад і характер затворницького життя. Ця духовна спорідненість у народній свідомості уклалась у легенду про те, що між печерами київських і почаївських подвижників е прямий підземний хід: якщо пустити зайця в печерах Почаєва – то він вискочить аж у Києві.

Власне тоді, у 1240 році, відбулося чудо появи Божої Матері у вогняному стовпі. Одного разу, вийшовши після молитви з печер, почаївські ченці і пастухи сусіднього села побачили Богородицю, що стояла на вершині гори. Цариця Небесна була охоплена полум’ям, на голові її сяяла корона, а у десниці був скіпетр. Лише на мить доторкнувшись до скелі, її стопа закарбувалась у камені, як у м’якому воскові, з якого забило цілюще джерело. Ця подія поклала початок чудесам, зціленням, що не припиняються до нинішнього дня.

Невдовзі монахи збудували на вершині гори невеликий храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці, але Стопа і джерело залишалися під відкритим небом ще 400 років.
У кінці XVI століття відбулась подія, через яку зросла слава Почаївської гори. У 1597 році власниця Почаєва Ганна Гойська подарувала монахам відому чудесами ікону Богородиці, яку вона одержала в подарунок від грецького митрополита Неофіта, що по дорозі із Москви гостював у її домі.

Близько 30 років ікона простояла у каплиці Гойської, аж поки домашні, а потім і сама господиня, не почали зауважувати дивне сяйво, що виходило з неї. Повіривши в силу ікони, Ганна Гойська переконала сліпого від народження брата Пилипа помолитися до Богородиці перед Її образом про дарування зору. І справді, після щирих слів молитви Пилип повністю прозрів. Ганна Гойська, вважаючи, що таку святиню не можна тримати вдома, урочисто передала ікону почаївсьюш ченцям, водночас даруючи монастиреві 200 га орної землі та інші угіддя, з умовою, що монастир завжди залишиться православним. Волинські землі знаходились в той час у складі Польської держави, і після Брестської унії і 596 року православ’я знаходилось під загрозою.
Говорячи про найважливіші моменти історії Почаївського монастиря, неможливо не зупинитись на періоді управління ним преподобним ігуменом Іовом. Народжений у 1551 році поблизу міста Коломиї. Іван Залізо з малих літ виявляв прагнення до подвижницького життя — в 10 років пішов в Угорницький монастир, а у 12 років прийняв постриг з ім’ям Іов.

PICT0928PICT1006PICT0987

п7PICT0995стопа Божої Матері

Членів РГО «Дзвони Чорнобиля» запросили друзі з м.Вишневе у паломницьку подорож, до православної святині Почаївської Лаври, монастирів і храмів, купатись у джерелі Пророчиці Анни. Подорож здійснювалась за допомогою бізнесмена, тому ми мали змогу подолати відстань 400 км безкоштовно, побувати у цікавих містах України, та побачити знамениті Святині.
15 жовтня буде друга паломницька подорож до Почаївської Лаври, а 20-23 жовтня у Святогірську Лавру Донецької області. Ви можете зв’язатись з нами і ми допоможемо Вам побувати безкоштовно у цих Святих місцях.

Коментування

Для того, щоб залишити свій коментар, Ви маєте авторизуватись (увійти на сайт під своїм логіном та паролем).